.RU
Карта сайта

Числове значення - старонка 2



Українська
абетка



Назва
літери



Транслі-
терація
латинкою



Відповідна
літера
кирилиці


або інші
історичні
літери



Назва
в українській
традиції



Число



Читання в
українській
традиції



Походження



А а

а

A a


аз

1

[ɑ]

Від грецької літери Α α «альфа», у свою чергу походить від фінікійської  «алеф».

Б б

бе

B b


буки

 —

[b]

Від грецької літери Β β «бета» (у старогрецький читалася [b], у новогрецькій — [v]), у свою чергу походить від фінікійської  «бет».

В в

ве

V v, W w


віді

2

[w]

Від грецької літери Β β «бета» (у старогрецький читалася [b], у новогрецькій — [v]), у свою чергу походить від фінікійської  «бет».

Г г

ге

H h, рідко G g


глаголь

3

[ɦ]

Від грецької літери Γ γ «гамма» (у старогрецький читалася [g], у новогрецькій — [γ] або [ʝ]), у свою чергу походить від фінікійської  «гімель».

Ґ ґ

ґе, ге з гаком

G g

 —

 —

 —

 —

Походить від курсивного різновиду грецької літери Γ γ «гамма». У XIV ст. передавався на письмі диграфом 

кг

 (кгрунт — «ґрунт»), а пізніше також латинською літерою 

g

. Уперше застосовується у «Пересопницькому Євангелії» (1556—1561 р.р.). Офіційно введено до абетки Мелетієм Смотрицьким у «Граматиці» 1616 р. Вилучено з абетки з ідеологічних міркувань[джерело не вказано 233 дня] у 1933 р., відновлено у третьому виданні «Українського правопису» у 1990 р.

Д д

де

D d


добро

4

[d]

Від грецької літери Δ δ «дельта» (у старогрецький читалася [d], у новогрецькій — [ð]), у свою чергу походить від фінікійської  «далет».

Е е

е

E e


єсть

5

[ɛ]

Від грецької літери Ε ε «епсилон», у свою чергу походить від фінікійської  «хе».

 —

 —

 —


йотоване е

 —

[jɛ]

За походженням є лігатурою літер  «і(жеї)» (десятеричне) та «єсть»[2].

Є є

є

Ye ye, Je je, Ie ie

 —

 —

 —

 —

Скидається на кириличну літеру Ѥ, ѥ «йотоване е», однак безпосередньо не походить від неї. Є одним з варіантів кириличної літери 

е / є

 «єсть». Вперше використано у правописі«Русалки Днѣстрової» у 1837 р. на позначення звуків [jɛ] та [ɛ] з пом'якшенням попереднього приголосного, до того використовувався у максимовичівці замість сучасного

е

 (жєньци — «женці»).

Ж ж

же

Zh zh, Ž ž


живіте

 —

[ʒ]

Від глаголичної літери  «живіте», у свою чергу найімовірніше походить від коптської 

Ϫ ϫ

«джандж(і)а», що є переробкою демотичного знаку . У грецькій мові відповідника літері

ж

 немає.

 —

 —

 —


(д)зіло

6

[z]

Від грецької лігатури Ϛ ϛ «стігма» (звучання [st]). В українській мові не вживається. З «гражданки» було остаточно виведено у 1735 р.[2]

З з

зе

Z z


земля

7

[z]

Від грецької літери Ζ ζ «дзета», у свою чергу походить від фінікійської  «зайн».

И и

и

Y y


іже (осьмеричне)

8

[ɪ], іноді [i]

Від грецької літери Η η «ета» / «іта» (у старогрецький читалася [ɛ:], у новогрецькій — [i]), у свою чергу походить від фінікійської  «хет». Найдавніша форма літери 

и

 копіювала грецьку, тобто літера виглядала як 

н

.
2014-07-19 18:44
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © sanaalar.ru
    Образовательные документы для студентов.