.RU

Тема 1. Філософія, її структура, методи та роль у суспільстві, світогляд, його структура та історичні типи

Тема 1.



Філософія, її структура, методи та роль у суспільстві, світогляд, його структура та історичні типи



Проблема визначення філософії. Поняття об’єкту та предмету, структури та системи. Філософія як система. Філософія та філософування. Проблема дискурсу у філософії та науці. Концептуальність та пропозиційність: філософія і наука. Філософія і світогляд. Різноманітність відношення людини до світу. Поняття світогляду. Загальне уявлення про світогляд, його форми і основні риси. Категоріальна структура світогляду. Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Світовідчуття, світосприйняття, світоуява, світобачення, світорозуміння та світогляд.

Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Особливості та функції міфу та релігії. Ідея бога, взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії. Мистецтво і наука, їх світоглядний зміст. Специфіка філософського усвідомлення світу. Загальнолюдське, національне та особистісне у світогляді. Основні теми філософських студій: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Філософія як дослідження засобами раціонального мислення. Філософія як концептотворення.

Проблема методу у філософії. Адекватність предмету і методу філософії. Метод як спосіб філософського мислення і основа побудови філософсько-світоглядних концепцій. Основні історичні форми філософської рефлексії щодо методу.

Структура і функції філософії. Система філософського знання (онтологія, феноменологія, гносеологія, логіка, діалектика, праксеологія, аксіологія), принципи його структурування та внутрішня єдність. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична. Соціальна спрямованість філософського знання. Філософія і культура. Взаємозв’язок філософії, науки, політики ідеології, права, моралі, мистецтва, релігії. Місце і роль філософії у сучасному житті.

Тема 2.



Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд



Картина світу в архаїчному світогляді як зародок онтологічних уявлень. Опозиція “хаос – порядок” як їх конституюючий принцип.

Поняття “дао” та “де” у філософії Лао-Цзи. Ніщо як “позитивний” концепт.

Становлення поняття буття у елеатів. Парменід про суще як таке. Пошуки точок збігу мислення і буття: “число” Піфагора, “логос” Геракліта, “атоми” Демокріта. Постановка питання в античній філософії про новий вимір універсуму, який не зводиться до конкретно існуючих речей. Вчення Платона про ідеї як синтез онтологічних проблем античності.

Поєднання онтологічних і теологічних проблем в середньовічній філософії. Схоластична онтологія про рівні буття (субстанційний і акцидентальний, актуальний і потенціальний) та її категоріальний апарат.

Особливості онтології в раціоналізмі та емпіризмі філософії Нового часу. Кант та його “Критика чистого розуму”. Принцип тотожності мислення та буття (Шеллінг, Гегель).

Походження і першопочатковий зміст терміна “метафізика”. Розвиток докантівської метафізики: досократики, Сократ, Платон, Арістотель. Метафізика як теологія: Ф. Аквінський. Пантеїзм Дж. Бруно та онтологія М. Кузанського. Раціоналізм та метафізика Нового часу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза.

Проблеми метафізики в класичній німецькій філософії. І. Кант про метафізику як природну і необхідну схильність людини. Основні риси побудови його програми нової метафізики: метафізика як ядро будь-якої філософії.

Гегель і проблема метафізики. Неоднозначність терміна “метафізика” в філософії 19 ст.: наголос не на предмет, а на метод. Логіка як метафізика. Ключ до метафізики – не філософія природи, а онтологія.

Проблема метафізики в сучасній філософії: Ж.-П. Сартр, М. Гайдегер.

Тема 3.



Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.



Світ як система буття людини. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Філософська теорія буття (онтологія) в її історичній генезі. Роздуми про світ, його існування, життя і смерть та їх значення в людському житті. Проблема вічності світу, його кінечності і нескінченності. Типи філософських онтологій, онтологізм та суб’єктивізм.

Буття - абстрактна визначеність сущого, що збігається з гранично загальним відношенням людини до світу. Категорія буття, її смисл і специфіка та місце в структурі філософського знання. Буття як реальність і абстракція. Буття світу як основа і пердумова його єдності. Буття і дійсність. Буття як універсум.

Відкритість буття і його суперечливий характер. Проблема множинності світів. Основні форми буття. Буття речей, процесів, станів, природи. Буття і сутність. Буття людини та його специфіка. Буття як людська дійсність. Буття як мислення, буття та ідеальне. Поняття духовного буття.

Людина та її природний світ. Світ як сукупна реальність і єдність природи та людини. Місце людини у природному світі. Історія природи та історія людини. Сутність світу і сутність людини. Їх кореляція. Природа як процес. Поняття природи. Природний вимір світу. Проблема життя. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії. Природа як предмет філософської рефлексії. Необхідне і випадкове в природі. Мислення та природа. Людина як підсумок природно-історичного процесу і продукт власної діяльності. Теоретичне, практичне та духовно-практичне відношення людини до природи.. Становлення людини як суб’єкта у відношенні до природи і власної життєдіяльності. Поняття суб’єктивності. Природа як універсальний предмет людської діяльності. Єдність природи та мислення в сфері людської діяльності. Історичне місце натурфілософії (“філософія природи”) в осягненні та “олюдненні” природи.

Матерія як вираз граничних основ буття світу і людини. Матерія як субстанція. Дуалізм, монізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію та їх залежність від розвитку науки. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Матеріальна та духовна єдність світу. Матерія філософська категорія. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Відсутність визначеної межі переходу матерії до духу. Антропний принцип: вплив свідомості на хід експерименту. Єдність енергії та інформації: поняття лептонного поля.

Простір, час, рух, матерія та їх співвідношення. Простір і час як абстрактні форми безпосереднього, сталого (рядоположеного) і процесійного (становлюючого) буття світу. Єдність простору, часу, руху. Матерія як стала тотожність, відношення простору і часу. Єдність руху і матерії. Форми руху матерії та їх взаємозв’язок Природній, культурно-історичний і соціально-практичний зміст простору і часу. Минуле, сучасне, майбутнє - модальності матеріального буття. Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу. Поняття руху в контексті категорій абсолютного і відносного, універсального (всезагального) і одиничного. Рух і спокій. Співвідношення руху, зміни, розвитку як філософська проблема.

Поняття порядку та хаосу, основні проблеми синергетики.

Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).



Визначення та експлікація поняття “феноменологія”. Розрізнення інтерпретацій феномену у німецькій класичній філософії та у феноменології ХХ ст. Феноменологія як онтологія: М. Гайдегер.

Проблема походження та сутності духовного. Філософська теорія духу (логіка) в її історичній генезі. Феноменологія духу. Мислення як предмет філософії. Основні філософські напрямки та концепції щодо природи мислення. Аспекти вивчення феномену свідомомсті: природничонауковий, психологічний, соціологічний, культурно-історичний, філософсько-світоглядний. Духовне, душа, дух, свідомість, мислення.

Мислення як онтологічний феномен та категорія. Розрізнення “мислення” та “думання”, проблема визначення та самовизначення мислення. Мислення як відображення та самовідображення. Форми та закони мислення. Логіка та онтологія. Проблема атрибутивності та абстрактності мислення.

Мислення як соціальне явище. Походження свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Суспільно-історична діяльність та становлення людської свідомості. Практичні аспекти виникнення свідомості. Свідомість як теоретичне відображення суспільних відносин. Мова та мовлення. Свідомість як ідеальна діяльність. Ідеальне та реальне. Знакові системи, семіотичні процеси та їх взаємозв’язок із свідомістю. Свідомість і мозок. Моделювання мислення як наукова і філософська проблема.

Структура свідомості та її феномени: знання, “внутрішній світ”, чуття, знання, воля, мислення, пам’ять, інтуїція. Душа, свідомість, самосвідомість, розум. Свідоме, несвідоме, безсвідоме, підсвідоме і надсвідоме. Раціональне та ірраціональне. Поняття соціального підсвідомого та “архетипу”.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:



  1. М.Еліаде Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андроген. – Київ, 2001.

  2. М.Элиаде, Аспекты мифа. – М., 1995,

  3. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу, - К., 2003.

  4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990,

  5. Мамардашвили М.К. Введение в философию. - М., 199,

  6. Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

  7. Ортега-і-Гассет. Что такое философия? - М. 1991,

  8. Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? - М., 1998.

  9. Гоголь М.В. Вий. Соч. В 6 т. Т. 2. - М., 1976.

  10. Пятигорский А. М. Несколько слов об изучении религии // Избр. труды. - М., 1996.

  11. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  12. Пятигорский А. М. Заметки о метафизической ситуации // Избр. труды. - М., 1996.

  13. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. -М., 1996.

  14. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  15. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  16. К. Г. Юнг Душа и шесть архетипов - М., 1998.

  17. Платон, Держава, - К., 2000,

  18. Платон, Бенкет, - Л., 2005.

  19. В.Татаркевич, Історія філософії, - Л., 1997, Т.1

  20. Аристотель, Метафизика, Книга 7, - М., 1976, Т.1

  21. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.

  22. Кессиди Ф. От мифа к логосу. - М., 1972.

  23. Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

  24. Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. - К, 1992

  25. Б.Спиноза Етика - М., 2000.

  26. Г.В. Лейбниц. Монадология. Соч. В 4-х т. - М., 1982, Т.1.

  27. Б.Рассел, Історія західної філософії.

  28. Ф.Бекон. Новый Органон. Соч. в 2-х т. - М., 1973. Т.1.

  29. Д.Г’юм, Трактат про людську природу, - К., 2004.

  30. Рене Декарт Метафізичні розмисли - К., 2002.

  31. Д.Бруно. О причине, начале и едином. - Минск., 1999.

  32. Вольтер. Метафизический трактат. Филос. Сочинения. - М., 1988.

  33. Кант, Основы метафизики моральності, (видрук)

  34. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

  35. Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. - К., 1998,

  36. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

  37. В. Шеллинг Сисема трансцендентального идеализма Соч. в 2 т. Т. 2. - М., 1986

  38. Хесле В. Гении философии Нового времени. - М., 1992.

  39. Ж.-П. Сртр Буття і ніщо - К,. 1999.

  40. М. Гайдегер Бытие и время - М., 2002.

  41. Пригожин И., Стенгерс И. Квант. Хаос. Время. К решению парадокса времени. М., УРСС, 2003.

  42. Пригожин И., Николис Г. Познание сложного. М., УРСС, 2003.

  43. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

  44. Фрейн Майкл. Копенгаген. Львів, 2004.

  45. Кайку Мічіо Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів, Літопис, 2004.

  46. Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії. “Філософська і соціологічна думка”. 1991., № 7.

  47. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  48. Печчеи А. Человеческие качества. - М., 1980.

  49. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

  50. Бичко І.В. Просторово-часові характеристики творчої свідомості. “Філософська думка”. 1978. № 1.

  51. Виноградарский В.Г. Социальная организация пространства. - М., 1988.

  52. Конечное и бесконечное. - К., 1982.

  53. Прерывное и непрерывное. - К., 1983.

  54. Пространство и время. - К., 1984.

  55. Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. - М., 1974.

  56. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  57. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  58. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. - М., 1996.

  59. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  60. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  61. Дельоз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? - С-Пб., 1998.

  62. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. // Соч.: в 14-и т. – М., 1959. – Т.4.

  63. Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. - К., 1993.

  64. Войшвилло Е. Логика. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т. 3. - М., 1964.

  65. Горский А.П. Обобщение и познание. - М., 1985.

  66. Диалектика процесса познания. В 8-ми книгах. Кн. 3. - М., 1985.

  67. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. - М., 1973.

  68. Огурцов А. Феноменология. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т.5. - М., 1970.

  69. Костандов Э.А. Психофизиология сознания и бессознательного. Киев-Харьков-Минск, 2004.

  70. Бибихин В.В. Узнай себя. Санкт-Петербург, «Наука», 1998.

  71. 3. Быблер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога). - М., 1975.

  72. Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.

  73. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление (У истоков человеческого интеллекта). - М., 1963.

  74. Цехмистро И.З. Поиски квантовой концепции физических оснований сознания. Харьков, 1981.

  75. Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. Киев, 1991.

  76. Юнг К. Г. Практика психотерапии - М., 1996.

  77. Юнг К.Г. Misterium Conjunctionis - М., 1999.

  78. Юнг К.Г. Ответ Иову - М., 1998.

  79. Гайдегер Мартин. Бытие и время - М., 2002.

  80. Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления - М., 1995

Контрольн

і питання:



  1. Проблема визначення філософії. Концептотворення та пропозиційність.

  2. Визначення діалектики.

  3. Запит та його горизонт.

  4. Проблема Духа у філософії.

  5. Першопричина як метафізичне поняття.

  6. Єдине як атрибут буття.

  7. Смисл буття. Буття як концепт.

  8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

  9. Телеологічність дії.

  10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

  11. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  12. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  13. Як можливий філософський запит про буття.

  14. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  15. Проблема тотожності буття та розуміння.

  16. Бог у релігії та філософії.

  17. Інтенціональність свідомості.

  18. Буття сутності та рефлексія.

  19. Рівні буття. Буття та свідомість.

  20. Буття та Ніщо.

  21. Проблема мови і мовлення.

  22. Поняття “Дао” та “Де” у філософії Лао Цзи.

  23. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  24. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  25. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та магія.

  26. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  27. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  29. Ніщо як філософська проблема.

  30. Буття як заперечення небуття.

  31. Буття та час. М. Хайдеггер.

  32. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  33. Фінальність та смисл буття.

  34. Смисл як такий.

  35. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  36. Час, простір та рух як виміри буття.

  37. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

  38. Буття духу як свобода.

  39. Питання про буття як запит про бога.

  40. Негативна теологія. Бог як абсолютне буття.

  41. “Феноменологія духу” Гегеля.

  42. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.

  43. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

  44. Феноменологічна редукція та епохе.

  45. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

  46. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

  47. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

  48. Концептуальність та пропозиційність: філософія та наука.

  49. Міфологія як історично первісний тип світогляду.

  50. Специфіка релігійного світогляду.

  51. Філософія і світогляд.

  52. Структура філософського знання.

  53. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

  54. Поняття системи та структури. Філософія та логіка побудови знань.

  55. Релігійний тип світогляду та його специфіка.

  56. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

  57. Адекватність предмету і методу філософії.

  58. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

  59. Функції філософського знання.

  60. Онтологічний статус поняття буття як філософська проблема.

  61. Буття та суще.

  62. Логічний зміст категорії буття.

  63. Діалектика буття, ніщо (небуття), становлення.

  64. Діяльнісний зміст категоріального відношення буття, ніщо, становлення.

  65. Філософське поняття природи.

  66. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

  67. Природа як предмет філософської рефлексії.

  68. Проблема конечності і безкінечності світу. Вічність.

  69. Відношення “людина-природа”, “мислення-природа” в системі “філософії природи”.

  70. Поняття природи як процесу (еманація, еволюція, розвиток).

  71. Історичне місце натурфілософії (“філософії природи”) в пізнанні природи.

  72. Матерія як онтологічна реальність.

  73. Матерія як категорія.

  74. Енергія та інформація: взаємозв’язок та проблема визначення.

  75. Простір і час як філософські категорії.

  76. Рух як процесійна єдність простору часу.

  77. Відносність часу та простору.

  78. Поняття порядку та хаосу у синергетиці.

  79. Мислення як відображення та самовідображення.

  80. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.


8. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ



«

МЕТАФІЗИКА

»



  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © sanaalar.ru
    Образовательные документы для студентов.