.RU
Карта сайта

Життя поета бекторе



Kitaphane.info



ВОЛГИ ЧЕРВОНА ТЕЧІЯ



Шевкій БЕКТОРЕ



Спогади

Записала Саадет Бекторе

Художній переклад з турецької Валерія Басирова

ЖИТТЯ ПОЕТА БЕКТОРЕ 1

ПЕРЕДМОВА 3

РУХ ЗА КРИМ 4

ВОДОСПАД 4

ЗЕМЛЯ, ХЛІБ, СВОБОДА 6

ЗА ЩО МИ БОРОЛИСЯ 9

ГЕТЬ СОРОМ 10

ВИСУВАННЯ 10

ДУЖЕ ГІРКА І КИСЛА ЇЖА 11

СИБІРСЬКА ВИРАЗКА 11

СИН ЗА БАТЬКА НЕ ВІДПОВІДАЄ 12

ЗМОВА 13

ЗАПРОШЕННЯ ДО ГПУ 14

АРЕШТ 15

ДОПИТ 16

ТАШКЕНТ 18

КАМЕРА № 13 19

ВЕРХОВИН 21

ЗОЛІН 24

ПОДОРОЖ 26

ГОЛОДОВКА 29

ПОБАЧЕННЯ 31

ДОРОГА ДО ТАБОРУ 32

ЗЛОЧИННИЙ СВІТ 33

ЗАРАВШАНСЬКИЙ ТАБІР 34

ТАБІР ЗАНГІАТА 35

СПРОБА ВТЕЧІ З ТАБОРУ 37

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ТИ СКАЗАВ 38

НАРОДНІ СУДИ 39

ПРОЩАЛЬНИЙ ВІЗИТ 40

“РАДЯНСЬКІ ПОПИ” 40

ДЖУМБУРІДЗЕ 41

НАЗМІ З КРИМУ 42

АРМІЯ ЗАСУДЖЕНИХ 43

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР 44

ВІЙНА ЗАКІНЧИЛАСЬ 45

ЗВІЛЬНЕННЯ З ТАБОРУ 45

ЯНГІЮЛЬ 47

МАРШАЛ ЖУКОВ 48

ЦИРКУЛЯР “А” 49

СИБІР 51

МИНАЮТЬ ДНІ… 52

В’ЯЗНІ СИБІРУ 53

ЛИСТИ 53

ДЕРЖАВНА МОНОПОЛІЯ 54

ЧЕРГА ЗА ХЛІБОМ 55

ЄВРЕЙСЬКІ ЛІКАРІ У КРЕМЛІ 56

НАСТУП КОМУНІСТІВ НА МИР 57

КОЛГОСП 57

СМЕРТЬ ТИРАНА 59

СПАДКОЄМЕЦЬ СТАЛІНА 60

ЗАГАЛЬНА АМНІСТІЯ 62

РОСІЙСЬКИЙ НАРОД – РАБ ДЕРЖАВИ 64

НАЗУСТРІЧ ВОЛІ 66

ВІД\'ЇЗД ІЗ МУРТИ 70

ПОЇЗДКА ДО МОСКВИ 72

НАЗУСТРІЧ БАТЬКІВЩИНІ 73

Я ЩАСЛИВИЙ НА СВОЇЙ БАТЬКІЩИНІ 75

ЖИТТЯ ПОЕТА БЕКТОРЕ


Для широкого загалу українського читача творчість Шевкія Бекторе майже невідома. Лише нещодавно в антології кримськотатарської поезії XIII – XX століття “Окрушина сонця” (Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України. – К. – 2003. – С. 230–241) у перекладі Петро Осадчука з’явилося п’ять віршів поета. А між тим, до його потужного поетичного голосу прислухалися у Туреччині і Криму, у Дагестані і Туркменії, – скрізь, куди закидала його доля.

Ш. Бекторе народився 1888 року в селі Каваклар Добружинського округу (Румунія) у сім’ї вчителя. Його батьки, як сотні тисяч інших кримських татар, після захоплення Криму Росією залишили рідну домівку. Коли вплив Росії посилився і в Румунії, батьки Шевкія разом з ним у 1894 році виїхали до Туреччини. Вони оселилися у с. Каракая, неподалік від міста Полатли, що за п’ятдесят кілометрів від Анкари. Тут Шевкій отримав середню освіту. Для продовження навчання переїжджає до Стамбулу.

В Стамбулі Ш. Бекторе знайомиться з кримськотатарською молоддю, яка приїхала на навчання з Криму. Серед них були Номан Челебіджихан, Бекір Чабан-заде, які згодом відіграли велику просвітницьку роль в житті кримськотатарського народу. Тут Шевкій вступає до товариства „Кирим Талєбє Джемієті” („Товариство кримських учнів”).

У березні 1918 року разом з п’ятдесятьма вчителями він виїжджає до Криму. У цю подорож Ш. Бекторе взяв свою дружину – Хаміде Ханум.

Це була перша поїздка Ш. Бекторе на землю своїх предків. Після жовтневого перевороту Ленін обіцяв малим народам країни самовизначення. Тоді на півострові була проголошена Кримська Республіка на чолі з Номаном Челебіджиханом. І Ш. Бекторе активно включається у розбудову народної освіти в Криму.

Невдовзі уряд посилає Ш. Бекторе до Туреччини за новими вчителями. Коли він повертається, отримує призначення до села Куру-Озен (нині с. Сонцегірське) на викладацьку роботу. Тут він видає свою першу збірку віршів „Ергенекон”. А до цього, тут же, він випускав рукописний журнал “Шаршур” (“Водоспад”). У 1924 р., коли проводився конкурс для написання нового букваря для татарських дітей Ш. Бекторе став переможцем і видав підручник “Тоташ-Боташ”.

Громадянська війна, що точилася у Росії, докотилася й до Криму. Тут господарювали білі, червоні, анархісти, махновці… Врешті-решт владу остаточно захоплюють червоні і встановлюють Радянську владу.

Почали відкриватися школи. Ш. Бекторе призначають завучем тюрко-татарської мови щойно створених курсів вчителів у с. Тотайкой, що біля Сімферополя. Ш. Бекторе не тільки викладає, але й багато і плідно працює над створенням підручників нового типу. Видає підручник граматики для татарських шкіл з арабським алфавітом.

В Криму загострюється політична обстановка. Звинувачення у націоналізмі починає переслідувати кожного, хто відстоює національну ідею. Ш. Бекторе вирішив з декількома товаришами переїхати до Дагестану. У м. Темір-Хан-Сура влаштовується на роботу в педагогічне училище, викладає турецьку мову.

У 1921 році в Баку проходить з’їзд тюркологів. Тюркські республіки Радянського Союзу розпочинають підготовку до переходу з арабської графіки на латинську. З’їзд був присвячений розгляду саме цього питання. Учасник форуму тюркологів від Кавказу Ш. Бекторе підтримав нововведення.

На з’їзді Ш. Бекторе познайомився з членами туркменської делегації і коли в Дагестані йому почали чинити перепони з викладанням тюркської мови, його запросили до Ашхабаду, де отримує посаду завуча в педагогічному технікумі та вчителя турецької мови.

У країні розпочинається гоніння на інтелігенцію. У березні 1932 року його заарештовують, звинувачують у антирадянщині і націоналізмі, і відправляють у Зенгіатайський табір під Ташкентом.

Дружина Бекторе Хаміде, аби підтримати чоловіка, бути поруч разом з синами Атіллою і Калгаєм, дочкою Севінч переїжджає до Ташкента, влаштовується там на роботу. Їй вдалося навіть декілька разів домогтися побачення з чоловіком.

Хаміде була турецькою підданою і за порадою Ш. Бекторе, скориставшись турецьким паспортом, у 1937 році з дітьми залишає Радянський Союз.

А Ш. Бекторе, відбувши термін покарання, ніяк не може з’єднатися з родиною. Більше того, його як „неблагонадійного” виселяють до Красноярського краю.

На захист Шевкія Бекторе в Туреччині Хаміде піднімає громадськість. Все марно. Лише у 1956 році, під час „хрущовської відлиги” Бекторе дозволили виїхати до Туреччини.

Ось як згадує про це Ш. Бекторе:

“Десять років я прожив у Великій Мурті. Я залишав селище з тихим смутком. Тут я жив і працював, тут мене охоплював відчай і піднімала на ноги (у котрий раз!) надія… Йшов ранньою дорогою до автобусної зупинки і не вірив, що назавжди залишаю селище, що нарешті, крок за кроком, я таки наближаюся до Туреччини, рідних, друзів… Не вірив доти, поки не зайняв місце в автобусі. Якщо до останньої хвилини у моє звільнення не вірив я сам, то можна уявити подив усіх засланих у Мурті. Моє звільнення вселило й в них надію. Обговорюючи цю надзвичайну для селища подію, вони дійшли такого висновку: “Після смерті Сталіна міжнаціональна політична напруженість трохи спала, потроху починає відкриватися залізна завіса”.

Через двадцять чотири роки Ш. Бекторе зміг об’єднатися з сім’єю. Та ненадовго: 20 грудня 1965 року він помер в Стамбулі. Його поховали на Едірнекапинському цвинтарі.

Після смерті чоловіка Хаміде з дітьми виїхала до США. Свій земний шлях вона скінчила у 1983 році у Нью-Йорку.

Доля Ш. Бекторе склалася трагічно. Більша частина його життя пройшла у радянських гулагівських таборах, у боротьбі з убозтвом і хворобами. Але ті твори, які він залишив, свідчать про Шевкія Бекторе, як високохудожнього майстра. Його пісня „Татарлигим” („Моя батьківщина”) стала гімном кримськотатарського народу. Гулагівські табори загартували його характер і волю. До останніх днів свого життя він не припиняв боротьбу за права кримськотатарського народу. У 1960 р. співвітчизники Ш. Бекторе обрали його керівником “Центру звільнення кримських татар”.

Твори, написані Ш. Бекторе понад 90 років тому, актуальні і сьогодні:

Наші простори священні – Кааба1 душі татар,

І все ж погамуймо сльози, плач хай не лине до хмар.

Татарине, йди невідпорно дорогою сліз і надій,

Допоки не прийдеш до щастя в золотій Каабі своїй.2

Поволі, але творчість Ш. Бекторе повертається народу. В 2003 році вийшла друком невеличка за обсягом його збірка віршів “Татарлыгъым”. І ось нове знайомство Ш. Бекторе з читачем – на цей раз з українським.

Переклад з турецької книги спогадів „Волги червона течія…” зроблено вперше.

Сторінки цієї книги, це – сторінки історії країни, у якій ми з вами жили. Для більшості це був страшний час, який не повинний ніколи повторитися. Адже на вівтар сьогодення покладено чимало життів. Серед них і життя поета Шевкія Бекторе. Пам’ятаймо про це.

Аблязіз ВЕЛІЄВ, письменник.
2014-07-19 18:44
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © sanaalar.ru
    Образовательные документы для студентов.