.RU
Карта сайта

Уроку: в ивченння нового матеріалу

Тема. Радянсько – афганська війна



Мета:

з'ясувати причини грома­дянської війни й визначити, до чого вони призвели афганський народ; дати оцінку інтернаціональному обов'язку, який виконували ра­дянські війська в Афганістані; вміти характеризувати підсумки цієї вій­ни; виховувати повагу до традицій, устрою життя інших народів.

Тип

уроку:в

ивченння нового матеріалу

Форма уроку:

дуалістична презента­ція — «викладач-учень»,

Обладнання:

політична карта світу, підручники із всесвітньої історії, ін­терактивна дошка, комп'ютер, папір; скотч (або скріп­ки), коректор.

Основні поняття та терміни:

Гінду­куш, дашти, опозиція, -«Квітнева революція», «Хальк», «Парчам», Народно демократйчна партія Аф­ганістану (НДПА), моджахеди, талібан, Ісламська держава Афганістан.

Основні дати:

17 липня 1973р.— державний заколот в Афганістані;

27 квітня 1978р.— державний заколот в Афганістані;

27 грудня 1979 р. — введення радянських військ на територію ДРА;

15 лютого 1989 р.-остаточне виведення радянських військ з Афганістану.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент



ІІ. Мотивація навчальної діяльності



Слово вчителя



Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого

масштабу? Чому сьогодні, у ХХІ столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносять­ся до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету?

Війни — найбільші трагедії в історії людства. Понад 14 тисяч тривалих та швидкоплинних воєн спалахнуло над нашою планетою протягом іс­торії світової цивілізації.

Найбільш кровопролитною була Друга4 світова війна, яка увійшла в історію як найбільш жорстока за кількістю жертв і масштабами руй­нування.

Ключове питання



Чи бувають у війнах переможці?



( свої відповіді «так», чи «ні» учні прикріплюють на виготовлену вчителем заздалегідь плакаті).

ІІІ. Повідомлення теми та очікувальних результатів.

Сьогодні ми поговоримо з вами про радянсько-афганську війну, яка не­вгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчиз­ників.

Тематичне питання Хто винен у розв'язанні радянсько-афганської війни? Чи є радянсько-афганська війна трагедією лише афганського народу? |

Змістові питання

1) Що ж це за країна — Афгані­стан?

2) До чого призвела афганський народ «Квітнева революція»?

3) Яким чином радянські війська опинилися на території Аф­ганістану?

4) Якими були наслідки радянсько-афганської війни?

5) Воїни – афганці жителі селища Олександрівки.

Група діляться на підгрупи й отримують завдання заздалегідь (за 3-4 тижні),: розподіляють між собою завдання . Над проектом працюють 4 учнівські під­групи під контролем викладача.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.



1.Що ж це за країна - Афганістан



Історична довідка про Афганістан ( Презентація учня)



Афганістан — гірська країна. Високі гірські пасма розділяють її: з півночі на південь Афганістану можна діста­тися лише гірськими стежинами.

Однією із наймогутніших гірських систем на території Афганістану є Гівдукуш. У центрі країни Гінду­куш переходить у важкопрохідний хребет Баба, вершини якого сягають 5000 м. За ним хребти Хазараджата (до 4000м), які розходяться на пів­денний захід, поступово знижую­чись. З давніх-давен у горах видобу­вають залізо, срібло, свинець, мідь, лазурит -— цінний обробний камінь синіх і блакитно-зелених відтінків, які так люблять на Сході. Лише Афганістан продає цей мінерал до інших країн. На північному сході великі поклади харчової солі. Великий соляний ку­пол біля міста Талікан відомий уже понад три тисячоліття.

Афганістан — багатонаціональна країна: таджики, узбеки, хазарійці— прямі нащадки воїнів Чингізхана («хазара», що означає «тисяча», військова одиниця кочівників), нуристанці (існує гіпотеза, що вони є нащадки воїнів Олександра Маке­донського), пуштуни.

Столицею Афганістану є місто Ка­бул, розташований у долині ріки Кабул.

У гірському Афганістані небагато земель, придатних для землеробс­тва, тому тут дбайливо використо­вують кожний: клаптик землі. На» цих землях живуть поряд різні наро­ди, кожен з яких має своє, традицій­не заняття. (Звучить уривок афган­ською мовою.)

Афганістан — ісламська країна, то-І му роль ісламу в цій країні дуже ве­лика. Високим авторитетом ко­ристується духівництво. Населення Афганістану, сповідуючи іслам, представляє два важливих напрям­ки цієї релігії — сунізм і шиїзм.

Релігійні норми приписують уника­ти роботи по п'ятницях (це є день 4 відпочинку мусульман). Кожен до рослий мусульманин повинен здійс- нювати щодня п'ять ритуальних молитов: на зорі, в обід, у другій поло­вині дня, при заході сонця та на початку ночі. По п'ятницях відбу­вається молитва в мечеті. Для мусульманина мечеть— це не тільки, культова будівля, тут часто обгово­рюються важливі питання політич­ного й економічного життя країни, діяльність її керівництва. -

Щороку мусульмани протягом мі­сяця дотримуються посту, під час якого категорично заборонено, зі сходу до заходу сонця їсти, пити, палити. .Піст обов'язковий для всіх мусульман, окрім хворих та манд­рівників. Після заходу сонця вірую­чі приймають їжу, потім перед сві­танком — ситний сніданок. Протя­гом місяця до п'яти звичайних молитов додається ще одна, яка здійснюється ввечері. Робочий день дещо скорочується. Цей піст — один із найбільш важких.

2.Розгляд тематичних питань

"^



1) Хто винен у, розв'язанні радянсько-афганської війни?

2)Чи лише афганська ця трагедія?

Звітує перша група учнів,

яка пра­цювала над питанням:

Якими були наслідки «Квітнебої революції» для афганського народу?

Після Другої сві­тової війни Афганістан залишався однією з найбільш відсталих держав світу. Панівний у країні напівфео­дальний режим стояв на заваді про­гресу країни. Наприкінці 60-х — на початку 70-х років у зв'язку Зі скореченням зовнішньої допомоги, яку раніше Афганістан отримував як від США, так і від СРСР, в країні розпо­чалася глибока внутрішня криза.

17 липня 1973 р. в Афганістані став­ся державний переворот. Монархію, на чолі з королем Захір-шахом було повалено двоюрідним братом М. Даудом і проголошено республіку.

Бу­ли запропоновані деякі реформи в економіці, але вони не здатні були суттєво вплинути на життя народу.

Питання, які вирішувалися урядом М. Дауда, викликали опір з боку представників Народно-демократичної партії Афганістану. НДПА бу­ла створена 1 січня 1965 р. у Кабулі. її першим секретарем став талано витими письменник, журналіст Нур Мухаммед Таракі, його заступни ком — син армійського генерала Бабрак Кармаль., Вони утворили опозицію уряду й були підтримані СРСР.

Обстановка в Афганістані була вкрай важкою і погіршувалася що­місяця.

27 квітня 1978хр. в Афганістані під керівництвом гру­пи офіцерів— членів Народно-де­мократичної партії Абдули Кадира й Аслама Ватавджара було здійсне­но державний заколот.

В палац, де перебував президент країни М. Дауда, увірвалася група військових і вбила його. Керівники партії НДПА Н. Таракі і Б. Кармаль та інші були звільнені з тюрми. Аф­ганістан проголосили Демократич­ною Республікою (ДРА), 30 квітня Таракі (керівник фракції «Хальк») став норим президентом і прим'єр-мінісіром країни, Бабрак Кармаль (фракція «Парчам») — віце-президенгом

27 квітня 1978 р., названий його ор­ганізаторами «квітневою револю- і цією», став початком повороту мусульманської країни до соціалізму . Основна маса населення не прийняла нового ре­жиму, який почав проводити ради­кальні реформи (націоналізацію промислових підприємств, роздачу землі селянам) без урахування еко­номічної відсталості, релігійної сві­домості, традицій і звичаїв народу. Однак він знайшов підтримку ра­дянського керівництва, яке вбачало в Афганістані новий об'єкт для по­ширення свого впливу. Радянський Союз приділяв Афганістану надзви­чайну увагу. При Політбюро ЦК КПРС під головуванням міністра закордонних справ СРСР А. Громика була створена спеціальна комісія з Афганістану.

5 грудня 1978 р. в історії радянсь- афганських відносин сталася значна

подія — відбулося підписання Договору про дружбу, добросусідські від-Іносини та співробітництво» між

Винятковою важливістю цього до­кумента була стаття № 4 Договору, згідно з якою «наші країни здійсню­ють відповідні заходи щодо забезпе­чення безпеки, незалежності та те­риторіальної цілісності».

У ч й т е л ь.

Тоді навіщо підрозділи Збройних Сил СРСР перетнули кордон сусідньої суверенної держа­ви, чий народ здавна був дружнім до нас?

Звітує друга група.



Учні працювали над питанням: Яким чином радянські війська опи­нилися на території Афганістану?

. Політика ка­бульського режиму призвела до то­го, що велетенський потік біженців залишив рідні місця у пошуках при­тулку в Пакистані й Ірані. На кошти Заходу були створені табори біжен­ців «моджахедів» — «борців за віру».

Подальші події вийшли з-під конт­ролю Н. Таракі. Третій партійний керівник фракції «Хальк» Хафізулла Амін почав зловживати довірою Та­ракі і поступово прибрав владу до своїх рук..Спровокувавши охорон­цями перестрілку біля резиденції президента, Амін звинуватив Таракі. Після такого інциденту президента було звільнено "від збов'язків і взято під домашній аре­шт, а потім переведено до тюрми. Генеральним секретарем ЦК НДПА і прем'єр-міністром став Хафізулла Амін. А 8 жовтня 1979 року Нур Мухаммеда Таракі було вбито офіцера­ми за наказом Аміна. Офіційно було оголошено по радіо, що Таракі помер у зв'язку з тривалою хворобою серця, а саме —- від серцевої недо­статності.

Але обстановка з приходом Аміна до влади погіршилася ще більше — почалися мас:ові репресії, розвалювалася армія, уряд не міг контролювати обставини, які виникли. Амін попросив радянський уряд допомогти йому ввести радянські війська на тери­торію ДРА.

З жовтня 1979 р. під час бесіди з головним військовим талником генералом-полковником . К. Магометовим він сказав: «Ми готові прийняти будь-які ваші пропозиції і плани. Ми пропонуємо вам сміливіше брати участь в усіх наших справах... Я відданий совєтіст і пре­красно розумію, що якби не було в Монголії вашої присутності, то МНР не протрималась би жодного дня. Китай проковтнув би її. Так чо­го ж ви соромитесь співпрацювати з нами так як з Манголією. Зі спогадів генерала-лейтенанта за­пасу І. Ф. Рябченко: «Наприкінці жовтня 1979 р. я з групою офіцерів вилетів до Афганістану, де ми огля­нули основні об'єкти в столиці, аеро­дроми — Кабул, Баграм і Кандагар. Задача була одна — познайомитися, і в разі отримання завдання ми бути готовими піти для прикриття зазна­чених об'єктів після висадки... Тоді нам став відомий напрям — ПІВ­ДЕНЬ». (Фрагмент із пісні про Афганістан)

12 грудня 1979р., за пропозицією комісії Подагбюро ЦК КПРС по Афганістану, Л. І. Брежнєв прийняв рішення про надання ДРА військо­вої допомоги на основі підписаного 5 грудня 1978 р. радянсько-афганського «Договору про дружбу, добро-сусідатво і співпрацю» «шляхом вве­дення на його територію контин­генту радянських військ»

27 грудня1979 р. до Кабула увійшли радянські війська.

Західні офіційні структури і преса оцінили події заяву уряду СРСР про те, що війська були введені на прохання афган­ського керівництва для допомоги у боротьбі з повстанцями-бандита-ми і в ім'я виконання інтернаціо­нального обов'язку фальсифіка­цією. Введення радянських військ до Аф­ганістану призвело до розгортання руху рпору афганського _ народу, який потім переріс у кровопролитну війну.

Учитель. Чому ж афганська проб­лема так гостро торкнулася всіх жи­телів колишнього СРСР

Презентація третьої підгрупи учнів



Опрацьовували питання: Якими бу­ли наслідки радянсько-афганської війнії?

.Радянсько-аф­ганська війна тривала понад 9 років, набуваючи все більшого розмаху та жорстокіших форм, поширилась по всій країні й втягнула у свою орбіти значні сили. Збройна боротьба з бо­ку радянських військ, шо спочатку обмежувалася окремими ударами авіації та рейдовими діями для уста­новлення контролю над важливими об'єктами країни, в подальшому ви­лилася у систему спеціальних на­земних, повітряно-десантних опе­рацій.

З боку моджахедів спочатку велися партизанські діїу потім вони почали набирати все більш організованого і масштабного характеру. Незважа­ючи на абсолютну технічну перевагу радянського .контингенту й урядо­вих збройних сил Афганістану, вій­на перетворилася на затяжну.

Моджахеди пос­тупово встановили контроль над більшою частиною країни, За ви­нятком Кабула, деяких великих міст і найбільш важливих комунікацій. Обидві* сторони несли величезні втрати. Всього за 9 років війни ра­дянські війська втратили близько 14 тис. убитими і померлими від ран га хвороб, а також близько 50 тис. поранених. Втрати афганських військ, бойових формувань моджа­хедів і населення перевищили 1/5 млн чоловік.

Ця акція була не тільки помилкою, а фактично — злочином колиш­нього радянського керівництва перед власним, а також афганським наро­дом, історія, традиції, устрій життя були із зневагою перекреслені кремлівськими стратегами».

Для Радянського Союзу війна наблизилась до завер­шення із приходом нового керів­ництва СРСР на чолі з М/С. Горбачовим, яке визнало рішення своїх попередників поміілковим. На цю позицію вказував не тільки новий курс у зовнішній політиці, а й вели­чезні втрати радянських військ (особливо в 1984-1985 рр.). .

Наприкінці 1986 р. розпочалося поетапне виведення радянських військ, яке було завершене 15 лютого 1989.року

Що ж до Афганістану, то він зали­шився зруйнованим. Війна в цій країні триває й досі, втягуючи у свою орбіту інші землі.

Слово вчителя



В цій страшній війні виконували свій інтернаціональний обов’язок і мешканці нашого селища, випускники нашого ліцею, про це нам розповість наступна група дослідників

.( презентація учнів).



Косов Володимир Викторович, 1969 року народження.Його батьки працювали в колгоспі ім.Леніна, батько механізатор, мати свинаркою.Володя був другою дитиною в родині і рано пізнав ціну фізичної праці.Після закінчення Петровської середньої школи, він отримав професію механізатора в Олександрівськом СПТУ № 148.До армії працював в рідному колгоспі, тому коли прийшов час служив в збройних силах СРСР вже досвідченим механізатором.

В 1986 році загинув при виконанні бойового завдання. Нагороджений посмертно Орденом Червоної Зірки. Похований в рідному селі .

НитнІк Валерій Володимирович народився 20 березня 1965 року в с. Новопетровка.Навчався в сільській школі с. Мирна Долина.Після закінчення середньої школи Валерій навчався в Донецькій технічній школі ДОСААФ . 2 квітня 1983 року був призваний до армії, з 20 жовтня 1983 року рядовий Нитнік В. В. проходив службу в військовій частині п.п. 89933.

24 жовтя , під час бойового завдання, рядовий Нитнік В. В. тяжко захворів і помер.

Слово вчителя



Я пропоную вшанувати всіх загиблих хвилиною мовчання.( Запалити свічку )

V. Підсумок уроку



( Пісня пам'ять…)



(Підсумок уроку підбивають учні, даючи відповідь на ключове питан­ня, поставлене на початку уроку. І на завершення учитель знову про­понує на плакаті поставити познач­ки «так» чи «ні».)

Учитель. Чи є у війнах переможці? У війнах не може бути переможців., бо всі переможені тим, що війна — це смерть, яка за­бирає найдорожче у людини — її життя; бо війна — це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна — це справжній ад. Можна побудувати завод, дороги, прокласти магістралі,

зарати і посіяти землю, підняти гос­подарство. Але примусити битися серце у мертвої людини — немож­ливо; залікувати ранену душу, не за­лишивши величезного рубцю, — не­можливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга, що став тобі побратимом, — неможливо. То які можуть бути переможці ?

Ми повинні берегти одне одного, поважати традиції, побут, культуру як свого, так і інших народів, що живуть на Землі.

VI. Оголошення оцінок.




Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт 2014-07-19 18:44
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © sanaalar.ru
    Образовательные документы для студентов.